Пояснювальна записка
Програму
розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної
середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. №
1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова
Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. № 462) та відповідно до
положень «Концепції Нової української школи» (2016 р.).
Біологія разом з іншими
предметами робить свій внесок у формування ключових компетентностей.
Компетентнісний потенціал навчального предмета
|
1. Спілкування державною (і рідною
у разі відмінності) мовами |
Уміння: усно й письмово тлумачити біологічні поняття, факти,
явища, закони, теорії; описувати (усно чи письмово) експеримент,
послуговуючись багатим арсеналом мовних засобів — термінами, поняттями тощо; обговорювати проблеми біологічного змісту. Ставлення: усвідомлення значущості здобутків біологічної науки,
зокрема пошанування досягнень українських учених; прагнення до розвитку української біологічної
термінологічної лексики. Навчальні ресурси: навчальні, науково-популярні, художні тексти про
природу, дослідницькі проекти в галузі біології, усні / письмові презентації
їх результатів |
|
2. Спілкування іноземними мовами |
Уміння: використовувати іншомовні навчальні джерела для
отримання інформації біологічного змісту; описувати іноземними мовами, аналізувати та оцінювати
роль природних явищ у сучасному світі, доречно використовувати біологічні
поняття та найуживаніші терміни в усних чи письмових текстах, читати й
тлумачити біологічну номенклатуру й термінологію іноземною мовою; описувати біологічні проблеми. Ставлення: зацікавленість інформацією біологічного змісту
іноземною мовою; розуміння глобальності екологічних проблем і прагнення
долучитися до їх вирішення, зокрема й за посередництвом іноземної мови. Навчальні ресурси: довідкова література, онлайнові
перекладачі, іншомовні сайти, статті з іншомовної вікіпедії, іноземні
підручники та посібники |
|
3. Математична компетентність |
Уміння: застосовувати математичні методи для розв’язання
біологічних проблем, розуміти й використовувати математичні моделі природних
явищ і процесів. Ставлення: усвідомлення варіативності математичних методів у
розв’язанні біологічних проблем і задач. Навчальні ресурси: завдання на виконання розрахунків, аналіз та
представлення статистичної інформації, поданої в графічній формі, наприклад
щодо статево-вікової будови популяцій |
|
4. Основні компетентності у
природничих науках і технологіях |
Уміння: пояснювати явища в живій природі, використовуючи
наукове мислення; самостійно чи в групі досліджувати живу природу,
аналізувати й визначати проблеми довкілля; оцінювати значення біології для сталого розвитку. Ставлення: відповідальність за ощадне використання природних
ресурсів, екологічний стан у місцевій громаді, в Україні та світі; готовність до вирішення проблем, пов’язаних зі станом
довкілля. Навчальні ресурси: біологічні задачі, ситуативні вправи щодо вирішення
проблем стану довкілля, біорізноманіття, ощадного використання природних
ресурсів тощо |
|
5. Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: використовувати сучасні цифрові технології та пристрої
для спостереження за довкіллям, явищами й процесами живої природи; створювати інформаційні продукти (мультимедійна
презентація, блог тощо) природничого спрямування; шукати, обробляти та зберігати інформацію біологічного
характеру, критично оцінюючи її. Ставлення: дотримання авторського права, етичних принципів
поводження з інформацією; усвідомлення необхідності екологічних методів та
засобів утилізації цифрових пристроїв. Навчальні ресурси: комп’ютерні експерименти на основі інформаційних
моделей |
|
6. Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну
діяльність, зокрема самостійно чи в групі планувати й проводити спостереження
та експеримент, ставити перед собою цілі й досягати їх, вибудовувати власну
траєкторію розвитку впродовж життя. Ставлення: допитливість і спостережливість, готовність до
інновацій. Навчальні ресурси: Біологічна література, довідкова система програмних
засобів |
|
7. Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати ідеї й ініціативи щодо проектної та
винахідницької діяльності, ефективного використання природних ресурсів; прогнозувати вплив біології на розвиток технологій, нових
напрямів підприємництва; зменшувати ризики й використовувати можливості для
створення цінностей для себе та інших; керувати групою (надихати, переконувати й залучати до
діяльності, зокрема природоохоронної чи наукової). Ставлення: проактивність, відповідальність за ухвалення виважених
рішень щодо діяльності в довкіллі, під час реалізації проектів і
дослідницьких завдань. Навчальні ресурси: біографії відомих учених — організаторів виробництв
(Луї Пастер), бізнес-плани, екскурсії на новітні біотехнологічні
підприємства, зустрічі з успішними підприємцями |
|
8. Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: працювати в команді під час виконання біологічних
дослідів і проектів, оцінювати позитивний потенціал та ризики використання
надбань біологічної науки для добробуту людини і безпеки довкілля. Ставлення: відвага відстоювати власну позицію щодо ухвалення
рішень у справі збереження і охорони довкілля, готовність брати участь у
природоохоронних заходах; громадянська відповідальність за стан довкілля,
пошанування розмаїття думок і поглядів; оцінювання внеску українських та іноземних учених і
винахідників у суспільний розвиток; пошанування внеску кожного / кожної в
досягнення команди. Навчальні ресурси: кооперативне навчання, партнерські технології, проекти |
|
9. Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: використовувати природні матеріали та засоби для
втілення художніх ідей, пояснювати підґрунтя мистецтва з біологічної точки
зору (фізіологія зору, слуху, смаку, нюху тощо). Ставлення: усвідомлення причетності до національної та світової
культури через вивчення біології й мистецтва; розуміння гармонійної взаємодії
людини й природи. Навчальні ресурси: музичні твори для вивчення акустики й фізіології слуху,
опорно-руховий апарат і балет, поезія як ілюстрація до вивчення явищ і
процесів природи, твори образотворчого мистецтва і фізіологія зору,
особливості вищої нервової діяльності |
|
10. Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією
екологічних проектів, розв’язувати проблеми довкілля, залучаючи місцеву
громаду та ширшу спільноту. застосовувати набутий досвід задля збереження власного
здоров’я та здоров’я інших. Ставлення: турбота про здоров’я своє та інших людей, ціннісне
ставлення до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я,
добробуту та безпеки людини і спільноти. Навчальні ресурси: екологічні проекти, розрахункові завдання, наприклад,
розрахунок економії сімейного бюджету за умови раціонального харчування |
Наскрізні змістові лінії
У навчальних програмах виокремлено такі наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».
Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Учнів 9 класів орієнтують на:
·
формування цілісної наукової картини живої природи;
формування уявлення про історичний розвиток та єдність органічного світу; формування
умінь пояснювати зв’язки між організмами в екосистемі; роль заповідних
територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері; уміння
застосовувати знання під час прогнозування наслідків впливу людини на
екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних умовах навколишнього
середовища; уміння робити висновки про значення охорони природних угруповань
для збереження рівноваги в біосфері.
Учнів 9 класів орієнтують на:
Учнів 9 класів орієнтують на:
·
формування вміння характеризувати переваги та можливі
ризики використання генетично модифікованих організмів; застосовувати знання
для оцінки можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних
біотехнологій; висловлювати судження щодо можливостей використання генетично
модифікованих організмів.
формування здатності розв’язувати елементарні генетичні та екологічні задачі; розраховувати залежності росту однієї популяції від іншої.
Складниками змісту шкільного предмета «Біологія» є:
реальні об’єкти і процеси живої природи; теоретичні знання про них;
загальнонавчальні і спеціальні вміння, способи діяльності.
Провідними змістовими елементами навчального предмета є біологічні ідеї й теоретичні узагальнення, що становлять важливу компоненту загальнолюдської культури: рівні організації живої природи, зв’язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, екологічні закономірності, цілісність і саморегуляція живих систем, зв’язок живих систем і неживої природи, зв’язок людини і природи. Структурування навчального матеріалу навколо цих біологічних ідей утворює стрижень навчального предмета, що сприяє об’єднанню окремих знань у систему, забезпечує їх інтеграцію і тим самим полегшує розуміння учнями навчального матеріалу, знімає необхідність запам’ятовування великого обсягу знань, сприяє розвитку теоретичного мислення.
У конструюванні змісту біологічної освіти використані системно-структурний
і функціональний підходи. Це дає можливість більше уваги приділити вивченню
процесів життєдіяльності організмів, скоротивши морфологічні й анатомічні
відомості про них. Разом з тим, застосування функціонального підходу забезпечує
формування уявлення про організм як цілісну систему, орієнтує учнів на здоровий
спосіб життя.
В основній школі вивчення біології спрямоване на
формування компетентностей: ключових і предметної: необхідних знань, умінь,
цінностей та здатності застосовувати їх у процесі пізнання й у практичній
діяльності.
Результат біологічної освіти в основній школі
Випускник / випускниця основної школи:
·
усвідомлює цілісність природи та взаємозв’язок її
об’єктів і явищ;
·
піклується про своє здоров’я та здоров’я інших людей;
·
пояснює явища живої природи, використовуючи наукове
мислення;
·
самостійно чи в групі досліджує живу природу, планує і
проводить спостереження та експеримент, виявляючи допитливість;
·
аналізує й визначає проблеми довкілля, оцінює значення
біології для сталого розвитку, відповідально діє в природі, ухвалюючи
обґрунтовані рішення;
·
добирає біологічну інформацію з надійних джерел, оцінює
її достовірність, критично аналізує та застосовує в життєвих ситуаціях, зокрема
і в навчанні;
·
дотримується морально-етичних і правових норм, правил
екологічної поведінки в довкіллі, уміє надавати допомогу собі й тим, хто її
потребує;
· виявляє емоційно-ціннісне ставлення до довкілля, відчуває красу природи та
радість її пізнання, отримує задоволення від інтелектуальної діяльності.
Детальний перелік
діяльнісного, знаннєвого і ціннісного компонентів предметної компетентності
розкрито в рубриці програми «Очікувані результати навчально-пізнавальної
діяльності учнів».
9 клас
(70 год – 2 год на тиждень, з них 2
год – резервні)
Наведена кількість годин на
вивчення кожної теми є орієнтовною. Послідовність тем у межах одного
навчального року вчитель може змінювати на власний розсуд (без порушення логіки
викладання). Елементи змісту, які є необов’язковими й можуть вивчатися опційно (за
вибором учителя), виділено курсивом;
так само виділено опційні складові очікуваних результатів
навчально-пізнавальної діяльності учнів. Виконання та захист проектів
передбачає проведення учнями дослідницької роботи і представлення її
результатів; проекти інших типів (творчі, інформаційні тощо) вчитель може
впроваджувати додатково за бажанням. Кожен учень упродовж навчального року має
взяти участь хоча б в одному навчальному проекті.
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Зміст навчання |
||
|
Вступ (орієнтовно 2 год) |
|||
|
Діяльність (уміння) |
Знання |
Зміст |
Наскрізні змістові лінії |
|
практикує: - методи біологічних досліджень у пізнанні окремих явищ
живої природи (описовий, експериментальний, моделювання, моніторинг,
статистичний — представлення даних); аналізує та порівнює: - біологічні системи, що перебувають на різних рівнях
організації; моделює / створює
моделі: - простих біологічних систем різних рівнів (наприклад,
системи органів людини, угруповання тощо) |
оперує термінами: - описовий метод, експериментальний метод, моделювання |
Біологія як наука. Предмет біології. Основні галузі біології та її місце серед
інших наук. Рівні організації біологічних систем. Основні методи
біологічних досліджень |
|
|
називає: - основні галузі біології; - рівні організації життя; наводить приклади: - біологічних систем, що перебувають на різних рівнях
організації; пояснює: - значення методів біологічних досліджень у пізнанні
живої природи; - зв’язок біології з іншими природничими й
гуманітарними науками; характеризує: - методи біологічних досліджень (описовий,
експериментальний, моделювання) |
|||
|
Ставлення |
|||
|
усвідомлює: відмінність системи від її дискретних елементів та
залежність функціонування системи від взаємозв’язків між елементами різних
рівнів |
|||
|
Тема 1. Хімічний склад клітини (орієнтовно 8 год) |
|||
|
Діяльність (уміння) |
Знання |
Зміст |
Наскрізні змістові лінії |
|
розпізнає: - приклади органічних речовин за назвами; досліджує / спостерігає: - приклади дії ферментів; розв’язує: - елементарні вправи з молекулярної біології зі структури білків та нуклеїнових
кислот; аналізує та порівнює: - структурні рівні організації білків; - властивості органічних молекул |
оперує термінами: - полімер, білки, нуклеїнові кислоти, фермент |
Вода та її основні
фізико-хімічні властивості. Інші неорганічні сполуки. Органічні молекули. Вуглеводи та ліпіди. Поняття про біологічні
макромолекули – біополімери. Білки, їхня структурна
організація та основні функції. Ферменти, їхня роль у клітині. Нуклеїнові кислоти. Роль
нуклеїнових кислот як носія спадкової інформації. АТФ. Лабораторні
дослідження: Властивостей ферментів. Практичні роботи № 1. Розв’язання елементарних вправ зі структури білків
та нуклеїнових кислот |
|
|
називає: - органічні та неорганічні речовини, що входять до
складу організмів; - складові атома (міжпредметні); - типи хімічних зв’язків
(ковалентні, йонні, водневі), гідрофобна взаємодія (міжпредметні); описує: - властивості та біологічну роль води, ліпідів,
вуглеводів; - будову, властивості та функції білків, структурні
рівні організації білків; - будову й функції нуклеїнових кислот; наводить приклади: - продуктів, що містять білки, ліпіди та вуглеводи; пояснює: - необхідність
зовнішніх джерел енергії для існування біологічних систем; - роль АТФ у життєдіяльності організмів; - роль білків у життєдіяльності організмів; - роль нуклеїнових кислот у спадковості організмів |
|||
|
Ставлення |
|||
|
висловлює та обґрунтовує
судження: - про спільність складу та різницю вмісту хімічних
елементів у живій та неживій природі; - щодо необхідності різних продуктів харчування в
раціоні людини; робить висновок: - про необхідність вживання людиною різноманітних
продуктів харчування; - про значення моделювання в розумінні хімічної будови
живих організмів; усвідомлює
значення: - внеску вчених у розвиток біохімії (І. Ф. Мішер, Ф. Крік, Дж. Уотсон,
Р. Франклін та ін.), у тому
числі й українських (О. В. Палладін,
О. В. Данилевський, Я. О. Парнас) |
|||
|
Тема 2. Структура клітини (орієнтовно 6 год) |
|||
|
Діяльність (уміння) |
Знання |
Зміст |
Наскрізні змістові лінії |
|
порівнює: - будову клітини прокаріотів й еукаріотів; - будову клітин рослин, тварин, грибів; дотримується правил: - виготовлення мікропрепаратів та розгляду їх за
допомогою мікроскопа; - виконання малюнків біологічних об’єктів; спостерігає: - елементи будови клітини на постійних і тимчасових
мікропрепаратах; аналізує: - взаємозв’язок між будовою та функціями органел; - взаємозв’язок між будовою та функціями ядра |
оперує термінами: - еукаріоти, прокаріоти, віруси, клітинна мембрана,
цитоплазма, ендоплазматичний ретикулум, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі,
цитоскелет |
Методи дослідження клітин. Типи мікроскопії. Структура
еукаріотичної клітини: клітинна мембрана, цитоплазма та основні клітинні
органели. Ядро,
його структурна організація та функції. Типи клітин та їхня порівняльна характеристика:
прокаріотична та еукаріотична клітина, рослинна та тваринна клітина. Демонстрування моделей-аплікацій, що ілюструють будову клітини, мікропрепаратів клітин
рослин і тварин. Лабораторні роботи 1. Вивчення структурно-функціональної різноманітності
клітин. |
|
|
називає: - методи
дослідження клітин; - складові цитоплазми; - основні клітинні органели та їхні функції; - основні компоненти та функції ядра; наводить приклади: - про- та еукаріотичних організмів; - рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів; розпізнає: - компоненти клітин на схемах та електронних
мікрофотографіях; пояснює: - роль мембран у життєдіяльності клітин; - взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем; характеризує: - хімічний склад клітинної мембрани |
|||
|
Ставлення |
|||
|
застосовує знання: - для доказу єдності органічного світу; висловлює судження: - щодо ролі
клітини як елементарної структурної одиниці живих систем; усвідомлює значення: - внеску вчених у
розвиток знань про клітину (Т. Шванн,
М. Шлейден, К. Гольджі та ін.) |
|||
|
Тема 3. Принципи функціонування клітини (орієнтовно 6 год) |
|||
|
Діяльність (уміння) |
Знання |
Зміст |
Наскрізні змістові лінії |
|
характеризує: - процеси фотосинтезу, клітинного дихання як джерел
енергії для клітин; аналізує: порівнює: - процеси фотосинтезу та хемосинтезу |
оперує термінами: - метаболізм, клітинне дихання, мітохондрії,
фотосинтез, пластиди, хемосинтез |
Обмін
речовин та енергії. Основні шляхи розщеплення
органічних речовин в живих організмах. Клітинне
дихання. Біохімічні механізми дихання. Фотосинтез:
світлова та темнова фаза. Хемосинтез. Базові принципи
синтетичних процесів у клітинах та організмах |
Здоров’я і безпека (орієнтує на застосування
знання про процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу
життя) Екологічна безпека
та сталий розвиток (орієнтує на усвідомлення
планетарної ролі фотосинтезу як одного з основних механізмів підтримання
гомеостазу в атмосфері) |
|
називає: - процеси обміну речовин та енергії, які відбуваються в
цитоплазмі клітини; - органели клітини, у яких відбувається дихання та
фотосинтез; наводить приклади: - процесів розщеплення органічних речовин, що
відбуваються в клітині |
|||
|
Ставлення |
|||
|
висловлює судження: -
щодо значення процесів фотосинтезу, хемосинтезу, клітинного дихання для забезпечення
енергетичних потреб організмів; - щодо планетарної ролі фотосинтезу; застосовує знання про: - процеси життєдіяльності клітини для мотивації
здорового способу життя; робить висновок: - про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються
в клітинах організмів різних груп організмів; - про значення методу моделювання у вивченні клітинних
процесів |
|||
|
Тема 4. Збереження та реалізація спадкової інформації (орієнтовно 11 год) |
|||
|
Діяльність (уміння) |
Знання |
Зміст |
Наскрізні змістові лінії |
|
характеризує: - процес транскрипції; - процес біосинтезу білка; - процес реплікації ДНК; - генетичний код та його значення в біосинтезі білків; - взаємозв’язок між будовою та функціями хромосом; - процеси мітозу та мейозу в еукаріотів; - етапи клітинного циклу; - етапи онтогенезу в
рослин і тварин; порівнює: - процеси транскрипції та реплікації; - процеси мітозу та мейозу |
оперує термінами: - ген, генетичний код, ядро, хромосоми, рибосоми,
транскрипція, трансляція, мітоз, мейоз |
Гени
та геноми. Будова генів та основні
компоненти геномів про- та еукаріотів. Транскрипція.
Основні
типи РНК. Генетичний
код. Біосинтез білка. Подвоєння
ДНК; репарація пошкоджень ДНК. Поділ
клітин: клітинний цикл, мітоз. Мейоз. Рекомбінація ДНК. Статеві клітини та запліднення. Етапи індивідуального розвитку. Лабораторні
дослідження: фаз мітозу (на прикладі клітин кореня цибулі). Практичні роботи 1. Розв’язування елементарних вправ з реплікації,
транскрипції та трансляції |
|
|
називає: - типи генів; - етапи реалізації спадкової інформації; - фази мітозу та мейозу; - періоди
онтогенезу в багатоклітинних організмів; наводить
приклади: - застосування принципу комплементарності нуклеотидів |
|||
|
Ставлення |
|||
|
робить
висновок: - про визначну роль спадкового апарату клітини |
|||
|
Тема 5. Закономірності успадкування ознак (орієнтовно 10 год) |
|||
|
Діяльність (уміння) |
Знання |
Зміст |
Наскрізні змістові лінії |
|
застосовує знання: - для складання схем схрещування; - для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини; - для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних
факторів; характеризує: - успадкування, зчеплене зі статтю; - мінливість: комбінативну, мутаційну, модифікаційну; -
можливості діагностики спадкових хвороб людини; порівнює: -
модифікаційну та мутаційну мінливість; - успадкування домінантних і
рецесивних ознак; дотримується правил: - складання схем родоводів; застосовує знання: - для оцінки спадкових ознак у родині та планування
родини |
оперує термінами: - алель, генотип, фенотип, мутація (точкова,
хромосомна, геномна), мутаген |
Класичні
методи генетичних досліджень. Генотип та фенотип. Алелі. Закони Менделя. Ознака як результат взаємодії
генів. Поняття про зчеплення генів і кросинговер. Генетика
статі й успадкування, зчеплене зі статтю. Форми
мінливості. Мутації:
види мутацій, причини та наслідки мутацій. Спадкові захворювання людини.
Генетичне консультування. Сучасні методи
молекулярної генетики. Демонстрування схем схрещування, що ілюструють основні генетичні закономірності. Лабораторні дослідження мінливості в рослин і тварин. Практичні роботи 2. Складання схем схрещування. Проект Складання власного родоводу та демонстрація
успадкування певних ознак (за вибором учня) / родовід родини видатних людей
(за вибором учня) |
Здоров’я і безпека (орієнтує на розуміння важливості генетичного
консультування та молекулярних методів діагностики задля народження здорових
дітей, на глибоке засвоєння впливу на потомство шкідливих звичок батьків:
тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин) |
|
називає: - методи генетичних досліджень; - закони Менделя; - форми мінливості; - мутагенні фактори; - види мутацій; - зчеплення генів у
хромосомах; наводить приклади: - спадкової мінливості; - неспадкової мінливості; - спадкових захворювань людини; пояснює: - поняття: домінантний та рецесивний алелі, гомозигота,
гетерозигота; - значення генотипу й умов середовища для формування
фенотипу |
|||
|
Ставлення |
|||
|
висловлює судження: - про важливість генетичного консультування та
молекулярних методів діагностики в сучасній генетиці; - щодо впливу на потомство шкідливих звичок батьків
(тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин); усвідомлює
значення: - внеску вчених у розвиток генетичних знань (Г. Мендель, Т. Х. Морган та ін.), у тому числі й українських (С.М. Гершензон) |
|||
|
Тема 6. Еволюція органічного світу (орієнтовно 7 год) |
|||
|
Діяльність (уміння) |
Знання |
Зміст |
Наскрізні змістові лінії |
|
характеризує: - розвиток поглядів на походження різноманіття живих істот; порівнює: - географічне й екологічне
видоутворення; дотримується правил: -
складання елементарних таблиць, схем, що демонструють еволюційний розвиток
рослинного й тваринного світу Землі |
оперує термінами: - вид, популяція, еволюція, природний добір,
антропогенез |
Популяції
живих організмів та їх основні характеристики. Еволюційні фактори. Механізми первинних еволюційних змін. Механізми
видоутворення. Розвиток еволюційних поглядів. Теорія Ч. Дарвіна. Роль палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні
теорії еволюції. Еволюція людини. Етапи еволюції
людини. Світоглядні та наукові погляди на походження та
історичний розвиток життя |
|
|
дає визначення понять: -
конвергенція, дивергенція, паралелізм; пояснює: - основні положення сучасної
теорії еволюції; - популяцію як елементарну
одиницю еволюції; - основні характеристики
популяції; - елементарні фактори еволюції; - критерії виду; - способи видоутворення; - докази еволюції; - види природного добору; - етапи еволюції людини; -
різноманіття організмів як результат еволюції; наводить приклади: -
адаптації організмів до умов середовища; - викопних
організмів різних геологічних епох |
|||
|
Ставлення |
|||
|
висловлює судження: - щодо співвідношення біологічних та соціокультурних
факторів у розвитку людини; робить висновок: - про єдність органічного світу, що проявляється через
його розмаїття; - про значення моделювання в дослідженні еволюційних
процесів різних рівнів; усвідомлює
значення: - внеску вчених у розвиток еволюційного учення (Е. Геккель, Ч. Дарвін, Ж.- Б. Ламарк та ін.), у тому числі й українських (О. О. Ковалевський) |
|||
|
Тема 7. Біорізноманіття (розглядається опційно, орієнтовно 4 год) |
|||
|
Діяльність (уміння) |
Знання |
Зміст |
Наскрізні змістові лінії |
|
характеризує: - основні принципи
біологічної систематики; аналізує та
порівнює: - засоби боротьби із
хворобами різної природи (вірусні, бактеріальні, протозойні тощо) |
називає: - таксономічні
одиниці; - основні групи
організмів |
Основи еволюційної філогенії та систематики. Основні групи
організмів: бактерії, археї, еукаріоти. Неклітинні форми життя: віруси. Огляд
основних еукаріотичних таксонів |
|
|
Ставлення |
|||
|
робить висновок: - про єдність
органічного світу, що проявляється через його розмаїття; усвідомлює : - значення різних
форм життя для збереження здоров’я людини |
|||
|
Тема 8. Надорганізмові біологічні системи (орієнтовно 7 год) |
|||
|
Діяльність (уміння) |
Знання |
Зміст |
Наскрізні змістові лінії |
|
застосовує знання: - про особливості функціонування
популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування заходів їх збереження,
прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї
поведінки в сучасних екосистемах; розпізнає: - основні групи організмів за екологічною роллю в
мережах живлення екосистем; застосовує знання: - для
складання ланцюгів (мереж) живлення в екосистемах; дотримується правил: - побудови
екологічних пірамід різних типів; спостерігає: - дію
екологічних факторів на різні групи організмів; аналізує та порівнює: - різні середовища життя; - природні та штучні
екосистеми; описує: - антропічний вплив на природні
екосистеми; бере участь у природоохоронній діяльності та дотримується екологічної культури в
повсякденному житті |
оперує термінами: - екологічний фактор, продуценти, консументи,
редуценти, екосистема, трофічний ланцюг (мережа), біосфера |
Екосистема.
Різноманітність екосистем. Харчові
зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах. Біотичні,
абіотичні та антропічні (антропогенні, техногенні) фактори. Стабільність
екосистем та причини її порушення. Біосфера
як цілісна система. Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо
охорони навколишнього середовища. Проект
(дослідницький) Виявлення рівня антропогенного та техногенного впливу в
екосистемах своєї місцевості |
Екологічна безпека та сталий
розвиток (орієнтує на розуміння антропічного
впливу на природні екосистеми, значення колообігу речовин у збереженні
екосистем, роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття,
рівноваги в біосфері; спрямовує на дотримання екологічної культури в
повсякденному житті, участь у природоохоронній діяльності та вияв громадянської позиції в
галузі збереження довкілля) Підприємливість та фінансова грамотність (орієнтує на усвідомлення
відмінностей між природними та штучними екосистемами за показниками
продуктивності й ефективності; спрямовує на усвідомлення економічної оцінки
природних екосистем та антропічного впливу на них; спрямовує на дотримання
екологічної культури в бізнесі). Здоров’я і безпека (націлює на розуміння наслідків
антропічного впливу на природні екосистеми для здоров’я людини; сприяє
дотриманню екологічної культури в повсякденному житті, формуванню активної
громадянської позиції в галузі збереження довкілля як
одного з напрямів боротьби за здоров’я) Громадянська відповідальність (спрямовує на активну участь у природоохоронній
діяльності та дотримання екологічної культури в повсякденному житті, вияв
громадянської позиції в галузі збереження довкілля) |
|
називає: - методи дослідження процесів в екосистемах; - екологічні фактори; наводить приклади: - угруповань, екосистем; - пристосованості організмів до умов середовища; - ланцюгів живлення; пояснює: - структуру екосистем; - взаємодію організмів в
екосистемах; - структуру ланцюгів живлення; - правило екологічної піраміди; - значення колообігу речовин у збереженні
екосистем; -
функціональні компоненти біосфери; - роль
заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в
біосфері; порівнює: - природні та штучні екосистеми; - роль продуцентів,
консументів, редуцентів у штучних і природних екосистемах |
|||
|
Ставлення |
|||
|
робить висновок: - про цілісність і саморегуляцію живих
систем; - про значення природних угруповань для збереження
рівноваги в біосфері; усвідомлює
значення: - внеску вчених у розвиток екології (Е. Геккель, Ю. Лібіх, Е. Шелфорд та ін.), у тому числі й українських (М. І. Вернадський); формує громадянську
позицію: - в галузі збереження довкілля |
|||
|
Тема 9. Біологія як основа біотехнології та медицини (орієнтовно 6 год) |
|||
|
Діяльність (уміння) |
Знання |
Зміст |
Наскрізні змістові лінії |
|
порівнює: - класичні
методи селекції із сучасними біотехнологічними підходами |
оперує термінами: - біотехнологія, селекція, генетична інженерія,
генетично-модифіковані організми |
Поняття про селекцію. Введення в культуру рослин. Методи селекції рослин. Одомашнення тварин. Методи селекції тварин. Огляд
традиційних біотехнологій. Основи генетичної та клітинної інженерії. Роль
генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях і медицині. Генетично модифіковані
організми |
Екологічна безпека та сталий
розвиток (орієнтує на розуміння переваг
сучасних біотехнологічних підходів над методами класичної селекції; спрямовує на
обговорення переваг та можливих ризиків
використання генетично модифікованих організмів, моральних і соціальних аспектів
біологічних досліджень; на
прикладах речовин (продукції), які одержують методами біотехнологій і генної інженерії, демонструє важливість наукоємних технологій у сталому розвитку
людства) Громадянська відповідальність (спрямовує на розуміння
моральних і соціальних
аспектів біологічних досліджень в галузі біотехнології та генетичної
інженерії, важливість профілактики упередженого ставлення до сучасних
технологій) Здоров’я і безпека (орієнтує на розуміння сучасних
технологій у галузі діагностики та корекції спадкових хвороб людини; можливих позитивних і негативних наслідків
застосування сучасних біотехнологій, генетично
модифікованих організмів) Підприємливість і фінансова грамотність (орієнтує на розуміння переваг сучасних біотехнологій
над класичними методами селекції; значення для підприємницької діяльності
сучасних наукоємних технологій, зокрема, в діагностиці та корекції спадкових хвороб людини, у
використанні генетично модифікованих організмів та речовин (продукції), які
одержують методами
генної інженерії) |
|
називає: - методи селекції; - завдання та основні
напрями сучасної біотехнології; - методи сучасної
біотехнології; - можливості діагностики
спадкових хвороб людини; пояснює: - переваги та можливі ризики
використання генетично модифікованих організмів; наводить приклади: - речовин (продукції), які
одержують методами
традиційних біотехнологій; - речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії |
|||
|
Ставлення |
|||
|
застосовує знання для оцінки: - можливих позитивних і негативних наслідків
застосування сучасних біотехнологій; висловлює судження: - щодо можливості використання генетично модифікованих
організмів; - щодо моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень |
|||
|
Узагальнення |
|||
|
Діяльність (уміння) |
Знання |
Зміст |
Наскрізні змістові лінії |
|
характеризує: - основні загальні властивості
живих систем |
оперує термінами: - система |
Основні загальні властивості живих систем |
|
|
Ставлення |
|||
|
робить висновок: - про єдність живих систем різних рівнів |
|||
Немає коментарів:
Дописати коментар