Навчальна програма з основ здоров’я (сімейна форма навчання)

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. № 462) та відповідно до положень «Концепції Нової української школи» (2016 р.).

 

Мета базової загальної середньої освіти: розвиток освіченої особистості, яка поєднує в собі творчий потенціал до навчання, ініціативність до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін та викликів, здатності ідентифікувати себе як важливу й відповідальну складову українського суспільства, яка готова змінювати й відстоювати національні цінності українського народу.

Провідним чинником розвитку такої особистості є формування в учнів умінь застосовувати знання в реальних життєвих умовах, під час розв’язку практичних завдань та здатності визначати й обґрунтовувати власну життєву позицію.

Провідним засобом реалізації вказаної мети є запровадження компетентнісного підходу в навчальний процес загальноосвітньої школи, на основі ключових компетентностей як результату навчання.

 

Для реалізації означеної мети завданням предмету «Основи здоров’я» є розвиток самозарадності учнів через особисту та культурну ідентифікацію, активну громадянську позицію, підприємництво, відповідальність за навколишнє середовище, добробут та стабільність у майбутньому, а також через розуміння критеріїв життя крізь призму фізичного, психічного, духовного та соціального розвитку.

 

Роль навчального предмета«Основи здоров’я» 

у формуванні компетентностей
 

	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами	Уміння: -   усно й письмово висловлювати свою думку, слухати співрозмовника, тлумачити базові концепції щодо забезпечення добробуту, здоров’я та безпеки; -      обговорювати, дискутувати й презентувати своє бачення та спільне рішення Ставлення: - ціннісне ставлення до державної і рідної мови, у разі відмінності, як засобу комунікації та складової культури свого народу Навчальні ресурси: - проведення роботи в групах, опитування думок, мозковий штурм, аналіз ситуацій (використання історій, легенд, притч, казок, науково-популярних текстів)
2	Спілкування                          іноземними мовами	Уміння:

		-   спілкуватись іноземною мовою в життєвих ситуаціях, що стосуються здоров’я та безпеки; -правильно застосовувати іноземні терміни; -  використовувати попередження іноземною мовою про небезпеку; -      розрізняти   маркувальні   знаки     та                  позначення    на пакувальних матеріалах для споживачів на харчових та промислових продуктах іноземного походження Ставлення: -   шанобливе    ставлення   до    інших     мов                як                 засобу комунікації; -      усвідомлення необхідності володіння іноземними мовами Навчальні ресурси: -  інтерактивне спілкування; -       робота    з    іноземними    текстами     як            джерелами інформації; -     опрацювання термінів з використанням інтернет- ресурсів, словників, глосаріїв; -        участі     в     міжнародних проектах      (наприклад, Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю)
3	Математична компетентність	Уміння: - застосовувати знання з математики (формули, графічні й статистичні методи, розрахунки, моделі) для розуміння соціальних явищ, вирішення побутових питань та життєвих ситуацій Ставлення: -  усвідомлення цінності математичних знань та способів діяльності у різних соціальних сферах та побуті Навчальні ресурси: -     соціально-ігрові проекти, моделювання соціальних ситуацій, використання математичних методів на практичних заняттях (здійснюють експрес-оцінку та моніторинг здоров’я, розрахунок калорійності харчового раціону відповідно до енерговитрат організму)
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: -    застосовувати знання з природничих наук (біології людини, бережливого природокористування, методів дослідження природи) для забезпечення добробуту, здоров’я і безпеки; -      установлювати причиново-наслідкові зв’язки між природним та соціальним довкіллям, прогнозувати соціальні наслідки використання сучасних технологій у природному та соціальному середовищі

		Ставлення: -  відповідальність за власну діяльність у природі; -       ціннісне   ставлення    до     прирозбережувальних та природовідновлюванних технологій; -  екологічно доцільна поведінка Навчальні ресурси: -        створення         еколого-соціальних         проектів; -  дослідження залежності стану здоров’я від природних і технологічних чинників (аналіз складу харчових продуктів тощо); -        моделюванняситуаційвпливуприродногой                техногенного середовища на здоров'я та безпеку людини
5	Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: - отримувати інформацію з використанням ІКТ щодо добробуту та безпеки; -  безпечно застосувати ІКТ в повсякденному житті; -     аналізувати, порівнювати та критично оцінювати достовірність і надійність джерел даних, інформації та цифровий контент Ставлення: дотримання етики спілкування в інформаційних мережах, усвідомлення користі та загрози у використанні ІКТ та соціальних мереж Навчальні ресурси: - застосування ІКТ для підготовки презентацій власних проектів; - створення веб-сторінок і сайтів для комунікації та реалізації проектів щодо добробуту, здоров’я та безпеки; застосування комп’ютерних програм у дослідженнях, практичних роботах, проектах
6	Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: -     визначати свій стиль і способи індивідуального ефективного навчання; -  раціонально планувати час; -здійснювати самооцінювання та самоконтроль Ставлення: -  виявляє стійку мотивацію та інтерес до навчання; -  усвідомлена потреба у навчанні протягом життя; -    впевненість в успіху власного навчання як  засобу забезпечення добробуту, збереження здоров’я, безпеки Навчальні ресурси: розробка індивідуальних освітніх маршрутів,    що              враховують    індивідуальний                          стиль навчання, передбачають раціональне планування часу, рефлексію й оцінювання результатів
7	Ініціативність                                         і підприємливість	Уміння:

		- втілювати ідеї в життя, долати труднощі, діяти в умовах ризиків та непередбачуваних ситуацій; -       досягати    мети,    вчитися    на     власних     помилках; усвідомлювати власні слабкі та сильні сторони Ставлення: -   усвідомлення взаємозв’язку життєвого успіху з усіма складовими здоров’я; -     ставлення до добробуту та безпеки як до ознак підприємливості; -  демонструє позитивний світогляд у поведінці; -  ціннісне ставлення до власного життєвого досвіду Навчальні ресурси: - проживання змодельованих ситуацій; -    ігри-стратегії, спрямовані на формування здатності брати на себе відповідальність; -                   діалоги           та           рефлексивні вправи; -  вправи на виявлення професійних схильностей
8	Соціальна                                         (А) та       громадянська           (Б) компетентності	Уміння (А): -працювати в команді, відстоювати інтереси особистого, сімейного й суспільного добробуту; -    конструктивно комунікувати в різних середовищах, виявляти толерантність, викликати довіру та виявляти співчуття; -  висловлювати різні погляди; -  долати стрес, розчарування; -чітко розмежовувати приватну та професійну сферу Ставлення (А): -         виявляє     позитивне     ставлення       до               співпраці, асертивності; -   зацікавлене ставлення до соціоекономічного розвитку та міжкультурної комунікації; -  цінує розмаїття поглядів і поважає себе та інших Навчальні ресурси: У груповій роботі, дискусіях, моделювання та розв’язання     соціальних     ситуацій,     тренінги Уміння (Б): -  реалізовувати громадянські права та свободи, зокрема ті, що стосуються власного добробуту, здоров’я та безпеки в щоденних ситуаціях   Ставлення (Б): -  повага до прав людини; -        громадянська    відповідальність    за    особистий               і суспільний добробут; -  демократична культура.

		Навчальні ресурси: ситуаційні вправи, проблемні ситуації, проекти, спрямовані на усвідомлення ідей демократичного громадянства як засади досягнення добробуту, поваги до прав людини.
9	Обізнаність                                        і самовираження    у                               сфері культури	Уміння: - здатність зіставляти власні погляди та їх вираження з думкою інших щодо формування добробуту, збереження і зміцнення власного здоров’я та здоров’я тих, хто поруч; -         застосовувати соціально-економічні можливості діяльності у сфері добробуту та здоров’я; -   застосовувати творчі здібності та життєві навички у різних професійних середовищах Ставлення: - усвідомлення універсальних цінностей, що сприяють добробуту, забезпеченню здоров’я та безпеки у соціумі; -  ціннісне ставлення до навколишнього світу й до самих себе; -   усвідомлення цінності творчого підходу до творення добробуту; -  споживча та медіакультура Навчальні ресурси: полілоги, спрямовані на аналіз впливу сім’ї, традицій, суспільних та економічних чинників, культурної спадщини, традицій на ставлення людства до здоров’я, добробуту та безпеки; порівняння минулих та сучасних культурних традицій.
10	Екологічна грамотність і здорове життя.	Уміння: - встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між станом природного довкілля і здоров’ям, добробутом і безпекою громади; -    діяти в небезпечних ситуаціях та надавати першу необхідну допомогу; -         визначати взаємозв’язок складників здоров’я; дотримуватися правил особистої гігієни, збалансованого харчування і рухової активності; -  аналізувати вплив способу життя на добробут і безпеку (особисту і громадську) Ставлення: - ціннісне ставлення до навколишнього середовища як потенційного джерела здоров’я та добробуту та безпеки людини і спільноти; - відповідальне ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших людей Навчальні результати: - ігри-імітації та ігри-вправи, що моделюють життєві ситуації та забезпечують холістичний підхід до

формування    життєвих    навичок    та                         усвідомленого ставлення до власного здоров’я, здоров’я інших та навколишнього середовища

 

Такі ключові компетентності, як вміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами всіх навчальних предметів і є мета предметними. Виокремлення в навчальних програмах таких інтегрованих змістових ліній, як «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека»,

«Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях.

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» (Т-1) націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Предмет «Основи здоров’я» орієнтує учнів на відповідальне ставлення до навколишнього середовища як потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти; сприяє розвитку екологічно доцільного мислення і поведінки як складової формування здорового способу життя; навчає учнів встановлювати причиново- наслідкові зв’язки між станом природного довкілля і здоров’ям, добробутом та безпекою громади; поглиблює розуміння міжнародного екологічного права, екологічного законодавства України, інформаційного суспільства та сталого розвитку.

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» (Т–2) сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства.

Предмет «Основи здоров’я» орієнтує учнів на громадянську відповідальність за особистий і суспільний добробут, здоров’я і безпеку; повагу до прав людини; сприяє усвідомлення ідей демократичного громадянства як засади досягнення добробуту, поваги до прав людини, розвиває уміння реалізовувати громадянські права та свободи, зокрема ті, що стосуються власного добробуту, здоров’я та безпеки.

Вивченням питань, що належать до змістової лінії «Здоров’я і безпека» (Т–3) прагнуть сформувати учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. При викладанні предмета «Основи здоров’я» ця наскрізна тема є провідною та розкривається на всіх уроках в 5-9 класах.

Змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» (Т–4) націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Предмет «Основи здоров’я» має значний потенціал для формування такої ключової компетентності розвитку особистості, як підприємливість, орієнтує учнів на усвідомлення взаємозв’язку життєвого успіху з усіма складовими здоров’я; ставлення до збереження і зміцнення здоров’я як до ознаки підприємливості. Обов’язковими та вкрай корисними для формування підприємливої компетентності є виконання практичних робіт у вигляді

проектів, зокрема таких як «Проект самовиховання» та «Дослідження ринку праці за матеріалами засобів масової інформації».

Інтегрований предмет«Основи здоров’я»передбачаєрозвитокздоров’язбережувальноїкомпетентностішляхомнабуттяучняминавичокзбереження,зміцненнятавідповідальногоставленнядоособистогоздоров'ятаздоров’ятих, хто поруч.                                                                        

Мета інтегрованого предмета: формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, навичками безпечної для життя і здоров’я поведінки.

Завдання предмета «Основи здоров’я»:

o   формування в учнів мотивації дбайливого ставлення до життя і здоров’я;

o   формування у школярів стійких переконань щодо пріоритету здоров’я як основної умови реалізації фізичного, психічного, соціального та духовного потенціалу людини з урахуванням її індивідуальних особливостей;

o   виховання у підлітків бережливого, дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я як однієї з найвищих людських цінностей, потреби самопізнання та всебічного самовдосконалення;

o   ознайомлення учнів з основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному та соціальному середовищах, спрямованої на збереження життя і зміцнення здоров’я;

o   формування в учнів сталої мотиваційної установки на здоровий спосіб життя як провідної умови збереження і зміцнення здоров’я;

o   ознайомлення учнів з основними принципами, шляхами й методами збереження життя і зміцнення всіх складових здоров’я;

o   навчання учнів методам самозахисту в умовах загрози для життя;

o   навчання учнів методам самооцінки і контролю стану і рівня здоров’я протягом усіх років навчання;

o   розвиток навичок учнів, спрямованих на заохочення вести здоровий спосіб життя.

Навчальна програма побудована на основі інтегрованого поєднання елементів знань щодо збереження і захисту життя та зміцнення здоров’я людини.

Зміст тем розгорнуто відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. До кожного розділу програми визначені обов’язкові результати навчання, спрямовані на досягнення учнями здоров’язбережувальної, соціальної, загальнокультурної та інших компетентностей.

Конкретним результатом навчання визначено розвиток здоров’язбережувальних компетенцій учнів, поглиблення навичок та умінь (зокрема прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, а також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина), усвідомлення учнями необхідності відповідати за життя і здоров’я своє та оточуючих.

Зміст програми структуровано за чотирма розділами:

1)  Здоров’я людини.

2)  Фізична складова здоров’я. 

3)  Психічна й духовна складові здоров’я.

4)  Соціальна складова здоров’я.

Розділ «Здоров’я людини» передбачає формування цілісного уявлення учнів про

здоров’я, безпеку та розвиток людини, їх взаємозв’язок зі способом життя і навколишнім середовищем, а також засвоєння учнями правил безпечної поведінки у природному й техногенному середовищі.

Розділ «Фізична складова здоров’я» спрямовано на вивчення чинників, що впливають на фізичне благополуччя дитини.

Розділ «Психічна та духовна складові здоров’я» містить інформацію щодо чинників, які впливають на емоційний, інтелектуальний та духовний розвиток учня. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті розвитку позитивної самооцінки, навичок критичного мислення й уміння приймати виважені рішення.

Розділ «Соціальна складова здоров’я» присвячено вивченню чинників, що впливають на соціальне благополуччя людини та правил безпечної поведінки у навколишньому середовищі. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті формування в учнів навичок протидії негативним соціальним впливам.

Зміст навчального матеріалу у програмі складається з двох частин: понятійного і діяльнісного, який складається з вправ для відпрацювання ключових умінь і навичок щодо збереження життя і зміцнення здоров’я. Виконання зазначених вправ є обов’язковим елементом навчальних занять відповідної тематики. Знаком * позначено вправи, які слід виконувати не лише в класі, а й удома з допомогою батьків. Знаком ** позначено практичні завдання, які рекомендовано проводити за межами класної кімнати.

Програму побудовано за концентричним принципом. Зазначені розділи є наскрізними для всієї основної школи. У кожному класі зміст, обсяг і послідовність пропонованої учням інформації, організація її засвоєння змінюються відповідно до зростаючих пізнавальних і психологічних особливостей учнів. За умови дотримання державних вимог до результатів навчання послідовність і кількість годин на ці складові в підручниках і календарних планах можуть змінюватися відповідно до авторського викладу, робочого плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, у яких відбувається навчально- виховний процес (наближення епідемій, стихійне лихо, інфекційні хвороби тощо).

Особливість методики проведення уроків інтегрованого предмета «Основи здоров’я» полягає в тому, що оволодіння сприятливими для здоров’я й розвитку особистості життєвими навичками потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії.

Запорукою формування здорової особистості учня є взаєморозуміння, взаємоповага, толерантність, творче співробітництво всіх учасників навчального процесу. Увага вчителя має бути зосереджена на проведенні занять з використанням методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: роботі в групах, обговоренні, мозкових штурмах, розробці концептуальних карт, рольових іграх, дискусіях, творчих проектах, інтерв’ю, аналізі життєвих ситуацій, екскурсіях, моделюванні розв’язання проблеми тощо.

Особливу увагу необхідно надати позитивній мотивації учнів не лише на вибір здорового способу життя, а й активну, щоденну й поступальну їх дію за правилами й вимогами збереження життя й зміцнення здоров’я.

-        Учні осмислюють і застосовують концепції щодо промоції добробуту, здоров’я і безпеки задля поліпшення життя людини і суспільства.

-        Учні аналізують впливи суспільства, сім’ї, однолітків, культури, засобів масової інформації, технологій та інших чинників на вибір і практикування здорової безпечної поведінки;

-        Учні використовують можливості доступу до вірогідної інформації, якісних товарів та послуг для підтримки добробуту, здоров’я і безпеки;

-        Учні     сприймають    виклики,    будують     стосунки,             демонструють навички міжособистісного спілкування;

-        Учні застосовують навички прийняття рішень для збереження та забезпечення добробуту, здоров'я, безпеки.

-        Учні практикують здорову безпечну поведінку, сприймають і дають собі раду з ризиками та  розуміють вплив ризикованої поведінки.

Учні відстоюють інтереси особистого, сімейного й суспільного добробуту, безпеки та здоров’я.

Демонструють підприємницькі якості та поведінку свідомого споживача.

Успішна реалізація програми інтегрованого предмета «Основи здоров’я» можлива лише на засадах активної співпраці, партнерства всіх учасників навчально-виховного процесу (учнів, педагогів, сім’ї та громади), що передбачає й уможливлює:

1)  особистісно орієнтоване навчання;

2)     збагачення змісту інтегрованого предмета емоційним, особистісно значимим матеріалом; 

3)  використанняінтерактивнихметодівнавчання;

4)        стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів учнів, послідовну диференціацію та індивідуалізацію вивчення цього предмета;

5)  роботу учнів з різними джерелами інформації, різними видами і типами ресурсних матеріалів;

6)  відпрацюванняпрактичнихдійпрививченнікожноїтеми;

7)    створення умов для активного діалогу між учасниками-партнерами навчально- виховного процесу (учнів, учителів, членів сім’ї, громади) та вільного вибору учнями навчальних завдань і способів поведінки;

8)   залучення учнів до самооцінювання різних видів своєї діяльності, у тому числі й розвитку життєвих навичок;

9)  багатоваріантність форм різних видів діяльності учнів;

10)  залучення до активної співпраці сім’ї та громади.

Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я є знання, вміння та навички, емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої дійсності, правила поведінки учнів у життєвих ситуаціях.

Позитивно оцінюється кожний крок учня, спрямований на:

1)   підвищення рівня знань про здоров’я і безпеку життєдіяльності, здоровий спосіб життя, уміння використовувати здобуті знання для зміцнення здоров’я;

2)  набуття навичок, що сприяють розвитку та взаємозв’язку усіх складових здоров’я (фізичної, соціальної, психічної і духовної);

3)  позитивнеставленнядоздоровогоспособужиття.

9  клас

(35 годин, 4 години – резервний час) 

Очікувані            результати                            навчально- пізнавальної діяльності учнів	Зміст навчального матеріалу	Шлях и реаліз ації наскрі зних ліній
Розділ 1. Безпека і здоров’я людини
Знаннєвий компонент Учні: називають:	Тема 1. Захист життя і здоров’я у воєнний час. Захист життя під час обстрілів, бомбардувань. Шляхи і правила евакуації. Вибір надійного укриття. Як діяти під завалами. Види техногенних аварій, які виникли внаслідок воєнних дій. Дії під час хімічної та радіаційної небезпеки. Контакти з озброєними людьми на окупованих територіях.   Попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів Види й ознаки вибухонебезпечних предметів Ідентифікація загроз: міни (протипіхотні, протитранспортні), боєприпаси (що не вибухнули), детонатори/підривники, саморобні вибухові пристрої та міни-пастки, набої. Ознаки небезпечних територій Позначення/маркування небезпечних територій («Небезпечно міни» та інші). Правила поведінки під час: виявлення вибухонебезпечних предметів,якщо опинились на замінованій території або стали свідком інциденту на мінному полі. Небезпека самостійного маркування вибухонебезпечного предмета у безпосередньої близькості від нього Взаємодія з рятувальними службами.   Невідкладна домедична допомога Визначення стану потерпілого. Перша допомога у надзвичайних ситуаціях. Види і наслідки кровотеч. Невідкладна допомога	Т-2
- чинники підтримання мотивації до здорового
способу життя;
- чинники впливу на здоров’я;
наводять приклади:
- довгострокових і короткострокових наслідків
різних способів життя;
- холістичного підходу до здоров’я
Діяльнісний компонент Учні: розпізнають    ознаки    здоров’я,    хвороби    та
проміжних станів;
демонструють високий рівень мотивації до
здорового способу життя, віру в себе, позитивне
ставлення до своїх життєвих перспектив Ціннісний компонент		Т-2
Учні: пояснюють:
- необхідність планування життя;
- взаємозв’язок різних складових здоров’я;
- вплив способу життя на здоров’я;
уміють:
- аналізувати свій спосіб життя, особисті цілі і розробляти довгострокові плани, враховуючи важливі сфери життя.

при кровотечах. Серцево-легенева реанімація. Алгоритм рятування людей під час пожежі, з-під завалів. Невідкладна медична допомога при опіках, отруєнні чадним газом.   Психологічна самодопомога Дозрівання мозку та емоції. Емоційні реакції в гострих стресових ситуаціях. Травматичний стрес та ПТСР. Керування емоціями. Техніки самодопомоги. Дихальна гімнастика. Нервово-мязова релаксація. Техніки- заземлення. Медитація. Аутотренінг. Робота зі страхами і тривожними думками.   Дотримання здорового способу життя. Сучасне уявлення про здоров'я. Взаємозв’язок фізичної, психічної, соціальної і духовної складових здоров’я. Чинники, що впливають на показники здоров’я населення. Сфери життя людини Практичні завдання, які є складовою діяльнісного компоненту o   Відпрацювання алгоритмів пошуку надійного укриття та евакуації o   Обговорення ситуацій та створення алгоритмів виживання для тих, хто опинився під завалами o   Відпрацювання навичок безпечної поведінки під час виявленні незнайомих предметів/вибухонебезпечних предметів o   Взаємодія з рятувальними / правоохоронними службами o   Відповідальність щодо розповсюдження у соціальних мережах роликів/меседжей ризикованої поведінки та інформації, що може загрожувати національній безпеці. o   Відпрацювання навичок надання невідкладної допомоги при травмах, кровотечах, опіках, втраті свідомості, зупинках дихання

Знаннєвий компонент Учні: називають: -    рівні та види загроз і заходи безпеки на індивідуальному, національному і глобальному рівнях; -     основні пріоритети і сфери національної безпеки України; -  сфери національної безпеки; -      глобальні загрози, породжені діяльністю людини; пояснюють: -  роль безпеки в ієрархії потреб; -       взаємозв’язок    особистої,     національної     і глобальної безпеки; -  необхідність контролювати розвиток людства; -  зміст поняття «сталий розвиток» людства; -     значення принципу: «Мислити глобально, діяти локально» Діяльнісний компонент Учні: розпізнають позитивні й негативні наслідки технічного прогресу; уміють оцінювати ризики для життя і здоров’я людини на індивідуальному і суспільному рівнях; демонструють відповідальне ставлення до екологічних проблем своєї місцевості   Ціннісний компонент Учні: наводять приклади чинників впливу на рівень суспільної безпеки	в   Відпрацювання технік психологічної самодопомоги в гострих стресових ситуаціях · Аналіз свого способу життя та особистих цілей · Довгострокове планування з урахуванням важливих сфер життя Тема 2. Сучасний комплекс проблем безпеки Безпека як потреба людини. Види і рівні загроз. Заходи безпеки. Взаємозв’язок особистої, національної і глобальної безпеки. Концепція національної безпеки України. Сфери національної безпеки. Глобальні загрози, породжені діяльністю людини та їх вплив на здоров’я Розвиток екологічно доцільного мислення і поведінки, як складова формування здорового способу життя Міжнародне екологічне право. Екологічне законодавство України. Поняття інформаційного суспільства та сталого розвитку     Практичні завдання, які є складовою діяльнісного компоненту ·       Відпрацювання навичок оцінювання ризику на особистому рівні ·       Проєкт Велосипед як корисний для здоров’я й екологічно чистий транспортний засіб ·       Оцінювання екологічних небезпек за місцем проживання, що впливають на здоров’я громади **
Розділ 2. Фізична складова здоров’я
Знаннєвий компонент Учні: називають: -  індикатори фізичної форми; -  чинники розвитку фізичного здоров’я; наводять приклади: -  популярних видів рухової активності;	Збереження і зміцнення     фізичної складової здоров'я Взаємозв’язок складових фізичного здоров’я Види     рухової     активності.    Вплив             рухової активності на фізичне, психологічне і соціальне благополуччя людини. Складові особистої гігієни. Гігієнічні процедури.

-  аеробної та анаеробної активності; -  гігієнічних процедур Діяльнісний компонент Учні: уміють: -       визначати    індекс    маси    тіла,     безпечно контролювати масу свого тіла; -     здійснювати експрес-оцінку та моніторинг здоров’я; дотримуються      правил     особистої                             гігієни, збалансованого харчування і рухової активності   Ціннісний компонент Учні: пояснюють: -  переваги здорового способу життя; -  значення сну в юнацькому віці; -  вплив рухової активності на здоров’я	Біологічні ритми і здоров’я. Значення сну в юнацькому віці. Харчування        при        різному                           фізичному навантаженні. Контроль за масою тіла. Моніторинг здоров’я Види моніторингу фізичної складової здоров’я. Показники фізичного здоров’я   Практичні    завдання,    які    є                      складовою діяльнісного компоненту ·     Розрахунок калорійності харчового раціону відповідно до енергозатрат організму. ·     Експрес-оцінка     індивідуального рівня фізичного здоров’я.
Розділ 3. Психічна й духовна складові здоров’я
Знаннєвий компонент Учні: називають: -          складові      самореалізації      і       життєвого самовизначення; -  критерії професійного самовизначення; -  Умови ефективного навчання; -  етапи морального розвитку особистості; наводять приклади: -  різних професій; -  чинників впливу на самооцінку людини; -  рис характеру за категоріями ставлення до себе, інших людей,  речей, праці Діяльнісний компонент Учні: уміють: - застосовувати прийоми самоконтролю; -   визначати свій стиль навчання, застосовувати прийоми ефективного навчання, раціонально планувати час; -  аналізувати свої життєві цінності; -     визначати життєві навички, необхідні для удосконалення характеру; -  складати план удосконалення характеру. розпізнають    ознаки активного і пасивного навчання Ціннісний компонент Учні: пояснюють:	Самореалізація особистості Самореалізація у підлітковому та юнацькому віці. Складові самореалізації. Самопізнання і формування особистості. Формування самооцінки. Поняття життєвого самовизначення.          Складові                                    життєвого самовизначення. Критерії і мотиви для вибору професії. Профорієнтація Емоційне благополуччя Природа і види емоцій. Поняття емоційної зрілості. Саморегуляція. Методи самоконтролю.\ Уміння вчитися Умови ефективного навчання. Активне і пасивне навчання. Індивідуальні особливості сприйняття і навчання. Підготовка до Державної підсумкової атестації Способи ефективного навчання й підготовки до іспитів. Планування часу. Самовиховання характеру Риси характеру. Чинники, від яких залежить характер людини. Роль життєвих цінностей у формуванні характеру. Цінності і якість життя. Моральний розвиток особистості. Самовиховання характеру   Практичні    завдання,    які    є                      складовою діяльнісного компоненту	Т-2, Т- 4           Т-2, Т- 4         Т-2, Т- 4     Т-2, Т- 4       Т-2, Т- 4

-  необхідність вибору професії згідно з власними бажаннями, здібностями і перспективами на ринку праці; -       значення емоційного благополуччя для здоров’я і професійного успіху; -  роль емоцій в житті людини; -  процес сприйняття і засвоєння інформації; -  переваги активного стилю навчання; -   залежність формування характеру від різних чинників; -   значення моральних цінностей у формуванні характеру.	·     Самооцінка           характеру. Проект самовиховання.* ·     Визначення індивідуального стилю навчання ·     Відпрацювання навичок раціонального планування часу і підготовки до Державної підсумкової атестації ·     Виявлення професійних схильностей ·     Міні-проект: «Дослідження ринку праці за матеріалами засобів масової інформації» Екскурсія до центру зайнятості населення.
Розділ 4. Соціальна складова здоров’я
Знаннєвий компонент	Тема 1. Соціальне благополуччя Соціальна компетентність. Стосунки і рівні спілкування. Навички ефективного спілкування. Принципи формування міжособистісних стосунків. Стосунки з дорослими і однолітками. Цінність родини. Чинники міцної родини. Готовність до сімейного життя Репродуктивне здоров'я молоді Стан репродуктивного здоров’я молоді в Україні. Негативні наслідки ранніх статевих стосунків. Запобігання захворювань, які передаються статевим шляхом. Засоби контрацепції. Вплив психоактивних речовин на репродуктивне здоров’я. Профілактика вроджених вад. ВІЛ/СНІД: проблема людини і проблема людства Формула індивідуального захисту. Тестування на ВІЛ-інфекцію, гепатити В і С/ Протидія дискримінації ВІЛ-позитивних людей. Значення      моральних      цінностей                                                                       для профілактики ІПСШ Соціально-психологічні та медичні послуги держави для молоді.   Практичні завдання, які є складовою діяльнісного компоненту ·     Відпрацювання прийомів ефективного спілкування з дорослими й однолітками. ·     Ознайомлення з роботою установ, які надають соціально-психологічні та медичні послуги за місцем проживання ·     Відпрацювання навичок отримання достовірної	Т-1, Т-
Учні:		2, Т-4
називають:
- ознаки міцної родини;		Т-2
- чинники ризику для репродуктивного здоров’я
молоді в Україні;
-  шляхи інфікування ВІЛ, гепатитами В і С; -  три стадії ВІЛ-інфекції;		Т-1, Т- 2
-     методи     профілактики      ВІЛ-інфекції      на
особистому   і   державному   рівнях,                                                формулу
індивідуального захисту;
- основні положення законодавства України у
сфері протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу;
- принципи тестування на ВІЛ-інфекцію;
- установи, що надають соціально-психологічні
та медичні послуги для молоді;
наводять приклади негативних наслідків ранніх
статевих стосунків;
Діяльнісний компонент
Учні:
уміють:
-    ефективно      спілкуватися,      розбудовувати
міжособистісні стосунки;
-     оцінювати     ризики      інфікування   ВІЛ,
гепатитами В і С у життєвих ситуаціях;
- надавати достовірну інформацію з проблеми
ВІЛ-інфекції/СНІДу;
- протидіяти стигмі та дискримінації.
Ціннісний компонент
Учні:
пояснюють:
- роль родини у задоволені потреб людини;

-       вплив               психоактивних     речовин           на репродуктивне здоров'я; -     значення моральних цінностей у протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу.

інформації про інфекційні та неінфекційні захворювання у своєму середовищі. ·       Визначення місця здоров’я в ієрархії власних життєвих цінностей